- самоправець
- -вця, ч.Людина, яка діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які-небудь справи; свавілець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самоправець
Смотреть что такое "самоправець" в других словарях:
самоправець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
